Transcript · Ukrainian → English
Ukrainian → English transcript
We got married on March 20, and on May 5, I became a widow.
On the morning of May 5, the couple set off for work together and headed to the car. According to Nataliia, her husband Fedir was walking behind her.
She only had time to look back when, in a matter of seconds, ten unidentified men in camouflage and balaclavas were already forcibly detaining him.
They didn't introduce themselves, didn't ask him to show his documents, and there was no police. They surrounded him, grabbed him, dragged him to the ground, and started pinning him down.
I tried to intervene somehow, but they pushed me to the ground, and I fell. Then they pinned him, threw him into a van, and all piled on him.
I only saw his two legs, and they were twisting his foot like this, so much that his sole was bending. And they closed the van. After that, I realized that in this situation, there was nothing more I could do.
Later, she learned that Fedir was undergoing a military medical examination. However, after two hours of waiting for her beloved, the woman was told the terrible news.
Around 11:00 a.m., three police officers in uniform arrived, knocked on the MMC doors, and introduced themselves as investigators from the Shevchenkivskyi district.
They were let in. Probably another hour or an hour and a half passed. They came out and told me that my husband had died at 10:48 a.m. due to cardiac arrest.
Her husband's death came as a shock to Nataliia. After all, during his life, Fedir had never complained of heart problems. Moreover, a few days after the tragedy…
End of transcript · 280 words · machine translated
Original transcript (Ukrainian)
Поженились 20 марта і 5 мая я стала вдовою. Вранці 5 травня подружжя разом вирушила на роботу та прямувала до автівки. За словами Наталії, її чоловік Федір йшов позаду неї. Вона лише встигла оглянутися, як за лічені секунди 10-ро невідомих у камуфляжі та балаклавах вже силоміть затримували його. Не представилися, не попросили його передавати документи, поліції там не було. Вони його окружили, вони його схватили, вони його поволокли на землю, вони його почали заламувати. Я спробувала якось на це повліяти, вони мене відталкували на землю, я падала. Потім вони його скрутили, закинули в бус, накинулись там всі.
Я бачила його лише дві ноги, і вони йому ступню заламували ось так, що в нього аж подошва гнулася. І закрили бус. Після цього я розуміла, що в цій ситуації я вже нічого не можу зробити. Згодом їй стало відомо, що Федір перебуває на військово-лікарській комісії. Однак за дві години очікування на коханого жінці повідомили страшну звістку. Десь в початку 12-го приїхали три поліцейські, в формі поліцейської, постучали в двері ВУК і представили, що вони слідовці Шевченківського району. Їх впустили. Десь пройшло, мабуть, ще година півтори. Вони звідти вийшли і сказали мені, що мій муж помер в 10.48 з-за зупинення серця. Смерть чоловіка стала для Наталії шоком. Адже за життя Федір ніколи не скаржився на проблеми з серцем. До того ж, через кілька днів після трагедії…
