Transcript · Ukrainian → Japanese
Ukrainian Nationalist Speech in Lviv
同志たち！
ウクライナに栄光あれ！
さて、ついに集まったな、見れば、 ウクライナ人も少し奮い立ったよ うだな？
泣くのはもう飽きたか？ 飽きたか、 聞こえないぞ。
飽きた。
寛容でいることに飽きた。
妥協や和解について、 東と西について語るのにも飽きた
一緒にな。飽きたか？
飽きた。
だから行動する時だ。
この集会は、私好みだ。 これと同じような集会を、まだ何度 も
ここリヴィウで開くだろう。 その集会を
キーウでも開くだろう。そしていつ か、 こんな
集会をドネツィクの街頭で開く日 が来る。
その時、我らのバンデーラ軍が ドニプロ川を越え、
ドネツィクを越え、あの青ケツの一 味を
ウクライナから
追い出す。今日、権力を簒奪してい る
連中だ。今日、リヴィウの前には三 つの勢力がある。それは
モスクワ、
ドネツィク、そしてキーウだ。もっ とも、キーウは
彼らに占領されている。キーウは降 伏した。そして同じく
彼らはリヴィウが降伏し、 屈服すると期待している
企業が屈し、 政治エリートが黙ることを
市民が台所で黙り、 リヴィウ警察も
キーウの警官と同じように、 愛国者を追い回すことを。
だが、そんなことにはならない、諸 君。 許されるものか。
なぜなら我々の街は普通ではない。 ただの州都ではない。
ここはバンデラが学んだ街で、
暮らし、戦い、戦争をした。 我々には
偉大な伝統がある。 我々の背後にはダニーロ・
ハルィツキーの黄金の王冠、 バンデラの赤黒い旗があり、
カルパティの緑白の獅子もいる。
我々はこの街を渡さない。来るがい い。
彼らは44年にここへ来て、 61年まで血を流して侵入した。
ただ皆に思い出してほしい、 バンデラ主義者とは
何者だったのかを。 スターリンがチェチェン人を追放 しようとした時、
彼はこの誇り高く屈強な者たちを…
貨物車両で一晩かけて連れ去った。
バンデラ派を始末するには、二十年 でも 足りなかった。
皆さん、あの象徴にこそ
私たちが今日
立っている意味があります。重要な のは、バンデラという 指導者がいたことではない。
重要なのは、その後に バンデラ派が残ったことだ。
バンデラ派とは、ロシア人どもに
ウクライナ人を尊敬させた人々だ。 以前なら、こう聞けた。 「おい、ウクライナ人ども、
調子はどうだ？」すると俺たちは答 える。 「順調だ」と。
だが俺たちはウクライナ人どもで はない、バンデラ派だ！ そうすると奴らは、
皆さん、あのアジアの犬どもは、
すぐに口を閉ざす。 このリヴィウで奴らは我々に
指図できない。奴らのところには大 統領がいて、
買収された裁判所も、政府も、 権力もある。
リヴィウでは奴らに権力はない。奴 らには
マロロシア時代と同じく、 総督がいる。
しかしリヴィウには、我々独自のバ ンデラ主義の 赤と黒の
政権があり、テルノーピリにもフラ ンキウシクにもある。
それは国民によって選ばれ、国民の ための政権だ。
あの判事たちも、あの政府も あの大統領も
我々は選んでいない。 そうだろう？
その通りだ。
だからあれは我々の政権ではなく、 我々には彼らに対する
義務など一切ない。 あいつらは勝手に騒げばいい、
好きなように考えればいい。 だがバンデラから英雄の地位を奪 うことも
我々からこの街を奪うこともできな い。
皆さん、ここで誰かがこれを国家性 への 脅威だと言ったが、
忘れてください。国家など
ない。あるのは国
ウクライナとウクライナ人だ。国家 の代わりに
いるのはブルジョワ、寄生虫、なら ず者で、
今や我々の頭の上にのしかかり、 永遠にそこに居座れると思ってい る。
だが言っておく、歴史が教えている 。 こんな政権でさえ
銃剣でも持ちこたえられない、まし てや ゴム製の警察の
警棒では無理だ。だから奴らは期待 するな。 期待するな、
バンデラ派が森をうろつき、 奴らがNKVDの連中のように
彼らを捕まえるなどと。 我々が奴らを捕まえるのは
我らのウクライナの都市リヴィウ の街路だ。
民族に栄光あれ！
敵に死を！
勝利へ、同志たちよ。勝利に栄光あ れ！
栄光あれ！
End of transcript · 858 words · machine translated
Original transcript (Ukrainian)
Товариство! Слава Україні! Ну що, нарешті зібрались, бачу, трошки розворушились українці, а? Плакати вже набридло? Набридло чи ні, не чую. Набридло.
Набридло бути толерантними. Набридло говорити про компроміс, примирення, про Схід і Захід разом. Набридло? Набридло. Тому час діяти.
Знаєте, ця сесія, по моєму смаку, мені здається, що ми ще не одну таку сесію проведемо тут у Львові, проведемо ту сесію в Києві. І мені ще здається, що буде той день, коли ми таку сесію проведемо на вулицях Донецька, коли наша бандерівська армія перейде Дніпро, перейде
Донецьк і викине ту синьожопу банду з України, яка сьогодні узурпувала владу. Сьогодні проти Львова стоять три центри сили: це є Москва,
це є Донецьк і це є Київ. Правда, Київ ними окупований. Київ здався. І так само вони чекають, що здасться Львів, що Львів ляже, що прогнеться бізнес, що промовчить політична еліта, що мовчатимуть на кухні мешканці, що львівська міліція, так
само, як київський ментів, буде ганяти патріотів. А не буде такого, товариство, бо не пройде. Тому що в нас з вами не просте місто, це вам не просто обласний центр. Це місто, де Бандера вчився, жив, боровся і воював. В нас з вами за плечима
велика традиція. За нами золоті корони Данила Галицького, за нами червоно-чорні стяги Бандери і за нами зелено-білі карпатівські леви. Ми своє місто не віддамо. Нехай приходять. Вони сюди прийшли в сорок четвертому і кров'ю вбивались до шістдесят
першого. Я хотів вам просто нагадати, хто такі були бандерівці. Коли Сталін захотів депортувати чеченців, він цих гордих чегетів крутих за одну ніч в товарних вагонах вивіз. А щоб справитись з бандерівцями і двадцяти років було мало.
Ви знаєте, що головне товариство в тому символі, біля якого ми сьогодні стоїмо? Головне не те, щоб був Бандера, який був вождем. А головне те, що після нього залишились бандерівці. Бандерівці — це люди, які змусили москалів поважати
українців. Якщо раніше могли спитати: ну що, хохли, как діла? А ми відповідаєм: діла нормально. Але ми не хохли, ми бандерівці! І тут в них, товариство, в тих собак азіатських, в їм тут зразу закривається писок. І тут у Львові вони нам не будуть
диктувати. Це в них там є президент, в них там є куплені суди, в них там є уряд, в них є влада. У Львові в них влади немає. В них є генерал-губернатор, як і колись було в Малоросії. Але в нас у Львові є своя бандерівська червоно-чорна
влада, і в Тернополі, і в Франківську. Це влада, яка обрана народом і для народу. Ви розумієте, що тих суддів, той уряд і того президента ми з вами не обирали. Правильно? Правильно.
А тому це не є наша влада, і зобов'язань перед нею ми не маємо жодних. Нехай вони там собі біснуються, нехай думають, що хочуть, але вони ані в Бандери не заберуть героя, ані нашого міста в нас не заберуть. Ви знаєте що, товариство, коли тут хтось казав, що це загроза
державності, я вас прошу забути. Держави немає. Є країна Україна і є українці. А замість держави є буржуї, паразити, бандюки, які сьогодні залізли нам на голову і думають, що будуть там сидіти вічно.
Але я вам скажу, історія вчить: така влада навіть на багнетах не втримається, не те, що на гумових міліцейських кийках. Тому хай не чекають. Хай не чекають, що бандерівці будуть по лісах шастати, а вони як енкаведисти будуть їх виловлювати. Це ми їх будемо виловлювати на
вулицях нашого українського міста Львова. Слава нації! Смерть ворогам! До перемоги, товариство. Слава перемозі! Слава!
