Disinformation Campaign Against German Politicians

Це відео з соцмереж стверджує, що очільниця Бундестагу Юлія

Клекнер ображає жителів Східної Німеччини.

У ролику, нібито опублікованому DW, їй приписують висловлювання про

те, що східні німці є розумово неповноцінними.

Але це фейк. Немає жодних достовірних повідомлень, що

Клекнер коли-небудь робила подібні заяви.

А DW не публікувала такого матеріалу.

Так само DW не створювала і жодне з цілої низки подібних відео, які

поширюються онлайн. Вони частина масштабної російської

дезінформаційної кампанії проти Німеччини напередодні важливих регіональних

виборів. Кампанія проводилася і в інших країнах і

відома як

операція "Оверлоуд", або "Матрьошка".

Вона включає десятки фальшивих відео, що імітують відомі

німецькі медіа, зокрема DW, для поширення неправдивих тверджень

про політиків. Автори копіюють логотипи, шрифти та дизайн,

щоб зробити контент схожим на справжній.

Поширюють ці матеріали численні акаунти у соцмережі X, багато з

яких роками були неактивними і не мають зв'язку з Німеччиною.

То чого ж прагнуть ці відео? Ми виявили три основні

цілі: дискредитувати, розділити та

перевантажити. По-перше, ця кампанія намагається зашкодити

репутації німецьких

політиків. Схема майже завжди однакова: гучне звинувачення

без доказів, сумнівні твердження та сфальсифіковані

докази.

Завершується все повідомленням про те, що скандал нібито вплине на

майбутні вибори. Примітно, що кампанія атакує кандидатів

майже всіх великих партій, але практично не зачіпає

ультраправу "Альтернативу для Німеччини" та лівопопулістський союз

Сари Вагенкнехт, які відомі тісними зв'язками з Росією.

По-друге,

ці відео намагаються поглибити поділ між Східною та Західною

Німеччиною. Вони експлуатують усе ще наявні після

возз'єднання суперечності: від нібито довших термінів придатності

харчів на сході до уявних переваг західних німців у

судах. Посил один.

І

третя мета: перевантаження. Кампанія створює

величезну кількість низькоякісних фейків, щоб ускладнити

роботу фактчекерів і заплутати користувачів соцмереж.

Часто акаунти, які поширюють такі ролики, навіть відмічають медіа,

під які маскуються, ймовірно, щоб привернути увагу журналістів.

Насправді перевірити і спростувати кожне таке звинувачення майже неможливо.

Більшість тверджень нечіткі, стосуються приватних тем і не мають

належних доказів. То як же розпізнати подібні фейки?

Перевіряйте, хто поширює контент і чи справді його

опублікувало

зазначене медіа. І пам'ятайте: якщо про сенсаційну новину не

повідомляють авторитетні медіа, велика ймовірність, що це

фейк.