Discussion on Freedom and Fear in Ukraine
Ви скоро так задовбете людей цією зрадою,
вже всі, як в канцлагері.
Україна вже не вільна країна.
За те, що ми стільки років боремося,
щоб бути вільними.
Які ми вільні?
Подивіться на цих звірок, які бояться, бляха муха, клюв відкрити.
Щось десь скажеш, ти все повинен озиратися,
ти повинен усе врімя боятися.
Десь щось не так, комусь не так сказав,
не з тим сфотографувався, не з тому поспівав.
Десь там, бляха муха, не заплакав, де треба було,
засміявся, де не треба було.
Та їху вашу мать, ми шо в канцлагері,
давайте ходити, підпостройте струйно.
Партія сказала ні, не можна, партія сказала да.
Ви шо не розумієте,
що ми зараз знаходимося в якомусь їханому совку?
А я тобі розкажу, до чого це приведе.
До чого?
Скоро ми всі будем налякані,
запугані, миші.
І твою рідну людину або когось, розумієш,
будуть пакувати на вулиці, а ти будеш проходити мімо,
щоб, йолки-палки, і просто,
коли бачиш, що людину забивають ногами,
ти відворачуєшся і просто, біж собі,
не дай Бог, щоб тобі теж песка не прилетіла, розумієш?
От так от люди з людей перетворюються на байдужих тварюк.
End of transcript · 184 words