Український військовий про оборону біля Єгорівки
Так, братва.
Братани, наш
останній бой он главный самий, да?
Напиздували підарасам.
Сука, аж плакать хочеться, блядь, якщо чесно, блядь.
Та все нормально.
Можемо деревом проб'єм.
Кругова оборона. З усіх сторон підараси.
Чотири, блядь, бойца, нахуй.
П'ять.
П'ять, верніше, блядь.
Вчора от бали еліту Росії кришили вчора.
І сьогодні.
І сьогодні.
Стоїм до кінця.
У мене ще є, блядь, за тищу патрон, блядь.
Дивіться, українці, це відео і пам'ятайте,
хто тут стоїть.
Слухайте, біля вибухів передаєш?
І як ми стоїм.
Рівне, Рівне, можливо.
Покажу свою
крайню позицію.
Сьогодні перше листопада.
Я всіх дуже люблю вас.
Ооой,
мої рідненькі.
Яке гарне,
який гарний день.
Там наші пацани відрізані, а там підараси вже їбашать з усіх
стволів.
Тільки що прилетіли по нас "Гради",
АГС,
піхота наступає цілий день, два дня подряд.
Ми в такому мінусі знаходимося коло Єгоровки, якщо ви знаєте, де це.
Павловка уже взята, сімдесят друга бригада отошла,
фланга в нас
немає.
Нас криють безбожно.
Я не знаю, що сказати вам.
Цініть кожен свій день.
End of transcript · 165 words