Мова та ідентичність у колоніальному суспільстві

Так, що хотілося б сказати?

Громадяни

вільних країн зазвичай спілкуються з собою,

між собою мовою свого народу, своєї країни.

Ну, це зовсім природно.

Але це правило не працює

для колоній,

колоніальних країн,

бо там автохтонна мова завжди винесена

на маргінес,

нею спілкуються аборигени нижчої верстви суспільства,

а вищі класи сус-- спілкуються між собою

мовою метрополії.

Але тут же така штука, що аборигени хочуть пристосуватись

і теж вибитися в начальство, і тому вони

теж переходять на мову господаря.

Але при, навіть при самому досконалому

пристосуванстві

господар завжди їм нагадає, хто вони такі і звідки.

Ну, як тут варто би згадати Пушкіна, який називав

Гоголя хохлом.

Так що

тут треба зробити такі висновки,

що

зовсім природно, коли у господаря дома слуги

розмовляють мовою господаря, інакше їх просто не візьмуть на

роботу. І тут ти маєш

зробити вибір, мій друже, ким ти хочеш бить, бути:

господарем своєї хати

чи слугою в хаті господаря?