0:03

І далі про Росію, яку ви навряд чи бачили.

0:06

Ми багато разів чули один і той же вислів, цитую: «Путін підняв Росію».

0:10

Ми вирішили подивитися, як же це виглядає, і зважилися на сміливий експеримент.

0:16

Юлія Дячук разом зі, е-е-е, знімальною групою орендували будинок на колесах і поїхали в турне по Росії.

0:25

Щоб нас не звинуватили в упередженості, обрали, м-м-м, один із найпопулярніших напрямів — у бік так званого Золотого кільця.

0:32

Виїхали з Москви, далі на Суздаль, Нижній Новгород, покаталися по Заволжю, а потім, е-е-е, трохи північніше через Іваново повернулися у Москву.

0:40

Сьогодні дивіться першу серію мандрівних заміток і вибачте, якщо когось шокуємо.

0:51

100 км від Москви. З цієї точки ми починаємо активну фазу нашого дослідження на колесах і навмисне будемо з'їжджати із центральних доріг, щоб і самим побачити, і вам показати, як і чим живе сучасна російська глибинка.

1:06

А для того, щоб не бути прив'язаними до готелів і мати можливість заїхати туди, де ще не ступала нога журналіста, ми орендували будинок на колесах.

1:14

Какие планы, куда? Нравится тебе название Дрюково?

1:21

Едем. Дев'ять днів, понад 2 тисячі км, десятки міст, сіл та містечок.

1:27

Ми проїхали чотири російські області, спілкувалися із безліччю людей і побачили те, чого не бачили ніколи і ніде.

1:35

І нічний автоекстрим у лісах тайги, і зворотній бік зразково показової Суздалі, і навіть феєрична дискотека у глибинці Заволжя.

1:43

Усе це невинні квіточки в порівнянні із тими ягідками, на які ми натрапили у російському місті Собінка.

1:51

Це був другий день нашої мандрівки. Ми віддалились від Москви на якихось 150 км.

1:57

Мою увагу привернули ось ці однакові будинки: обшарпані, облуплені, частина вікон завалена усяким непотребом, а на інших — супутникові антени.

2:07

Ой!

2:12

В те, що у цих стінах хтось живе, не вірилось до останнього.

2:15

Але на кухні у відрах, як у далекому СССР, виварювались рушники, а на підвіконні сушилися мешти а-ля Gucci.

2:24

«Однозначно, тут хтось живе», — подумала я і зустріла дядю Колю.

2:28

Мадам, дайте десятку, а, если не жалко. 10 рублей.

2:32

Похмелиться надо. Ну держите. А что за 10 рублей?

2:37

Ну дай больше тогда, если не жалко. Нет, а чт-- а что за 10 рублей можно купить?

2:41

100 грамм спирта. 100 грамм спирта? Да. А где купить?

2:47

Еще сейчас я напишу. А я дам больше. Давайте, скажем.

2:50

А пошли-- не, а пошли покажете. Нет, приходи, пожалуйста.

2:54

Хорошо. А то я...

2:58

Місцевий альфонс Микола віддасть мою десятку, у гривнях це 3,60, і вже за хвилину одному із нас стане значно веселіше.

3:14

А ще за хвилину у коридор вийде Сергій, племінник і помічник місцевого бізнесмена Руслана.

3:20

Він ходить у третій клас, йому 10. А ты знаешь, что это такое?

3:24

Спирт. Знает он. Спирт? А ты знаешь, что его нельзя пить?

3:29

Они с шампанского на Новый год нажарились .

3:34

Рыгали тут, даже все видели . Біля дверей цієї квартири я простою хвилин 15.

3:40

За цей час підійде ще два клієнти. Один запевнить, що спирт не собі, а знайомим узбекам.

3:46

Інший попросить у Колі нікому не казати, що той його тут бачив.

3:50

Мене ж наостанок пустять на екскурсію в місцевий санвузол.

3:54

Заходите, пожалуйста, закройтесь. Цією кімнатою тут усі дуже пишаються.

3:58

Чому — ви зрозумієте згодом. Сходите вот еще там, седьмой коридор называется, я не знаю, как он называется.

4:05

Там вообще это... Там еще хлеще пьют. Нассано, насрано , всё вот так с потолка течет .

4:15

Хоть волк-- только волки не выли там . Ну як після такого анонсу не зайти у сусідній будинок?

4:21

Там мені пояснять, що місцеві називають їх коридорами.

4:25

Усього у Собінці їх вісім, але п'ятий і сьомий особливі — у них немає каналізації.

4:31

Это наш туалет. Губернатор бы сказал, что мы привыкли- Ходим на ведро ...к жилью нам.

4:35

У нас вообще туалетов нет. А вот мы ходим на ведро и в окно выливаем.

4:40

Потому что у нас слива нет. У нас некуда вообще лить.

4:42

Это что, вот прям в комнате это, да? А где же?

4:45

А то вот здесь, а. Садишься, наливаешь воды с хлоркой и потом выливаешь в окно.

4:52

Прямо в окно? Да. А куда? На помойку нам нельзя.

4:55

Вот туда мы выливаем, вот. Якби камера передавала запах, ви би тоді зрозуміли, чому я не попросила продемонструвати цей пікантний процес.

5:04

Замість цього тутешні жінки ведуть нас на оглядини комірок.

5:07

Так вони називають свої кімнати. Вот у нас нары. Это нары.

5:12

Нари — це саморобний другий поверх. Через те, що кімнати по 20, 13, а деколи й 10 кв.м, у них там стоять ліжка або дивани і сплять діти або бабусі.

5:23

Таке є майже в кожній комірці. Наприклад, у цій на 13 кв.м живе сім'я із п'яти чоловік.

5:29

На нарах спить шестирічна Наталка. Это твоя комната?

5:33

Да. Всё падает, всё рушится. Ці будинки збудували наприкінці позаминулого століття, у 1800 якомусь там році.

5:41

Зараз їх начебто визнали аварійними, і вже не перший рік людей обіцяють відселити.

5:47

А поки що за це комунальне пекло люди щомісяця платять на наші гроші більше тисячі гривень.

5:53

Тим, хто відмовляється, примусово через суд вираховують із зарплат і пенсій. Так и сидим.

5:59

Чи довго їм ще так жити, я вирішила поцікавитись у місцевого градоначальника.

6:04

Придумала легенду і пішла, як тут кажуть, в Білий дім. Здрасьте. Здрасьте.

6:08

Владимир Васильевич, меня Юля зовут. Ага.

6:10

Я к вам в гости приехала в город. У меня тетя в седьмом коридоре живет.

6:14

Він мене вислухав, особисто для тітки пообіцяв щось придумати, але на масовому переселенні, принаймні найближчими роками, поставив хрест і розказав, що в Росії не все так рожево, як розказують з блакитних екранів.

6:28

В стране кризис, денег нету, у нас режут все программы — и федеральные, и прочие, и прочие обрезают.

6:33

Та навіть у таких умовах пенсії і зарплати у них вищі, ніж у нас.

6:37

Мама!

6:41

Наприклад, Оксана працює прибиральницею на фабриці і отримує в перерахунку на гривні понад 4 тисячі.

6:47

Щоправда, квартплата та комунальні послуги цю суму добряче надкусують.

6:52

Аня мені розказала, що за двокімнатну квартиру вони на наші гроші платять по 2,5 тисячі гривень.

6:59

Із собінськими зарплатами це нереально, тому вона на роботу їздить в Москву.

7:04

В три часа ночи встаю, чтобы мне к восьми приехать на работу.

7:08

Это какое расстояние? 162 километра. А если пробки?

7:12

Ну, значит, запаздываем. Що таке московські пробки, ми сповна відчули на собі тоді, коли шість годин виїжджали із міста.

7:21

Застрелиться можно. Наш Вадим Іванович усе-таки витримав, але в Москву більше не хоче.

7:27

А от щодо смертності ситуація в Росії якась незрозуміла.

7:30

Офіційна статистика говорить одне. В России рождаемость впервые превысила смертность.

7:36

А люди у тій таки Собінці зовсім інше. Было 46 тысяч народу, а сейчас 19.

7:43

У нас смертность превышает в два с половиной раза ежемесячно.

7:48

У наступних сюжетах дивіться про те, чому у Росії не варто з'їжджати із центральних доріг.

7:53

Давай, давай, давай, давай, давай! Як під пильним оком президента відпочиває тамтешня молодь.

8:01

Що вони думають про Україну? Они всё равно лягут под Европу.

8:05

І на кого вішають усіх собак. Эти толстые рыжие янки .

8:10

З Росії — Юлія Дячук, Роман Сукач та Вадим Орехва.

8:13

ТСН Тиждень, 1+1.

End of transcript · 1,132 words

iPhone app Translate videos on your iPhone Paste a TikTok, Instagram or X link, add subtitles in your language and save the video to Photos.

Made with TranslateMom

TranslateMom transcribes and translates videos from X, TikTok, YouTube and Instagram. Paste a link and you get a page like this one, in your language.

Transcribed with TranslateMom. Paste any video link to get subtitles and a transcript in your language.

© 2026 TranslateMom · AI video translation and subtitles Transcripts Sources Pricing Legal