Російська глибинка: як живуть у будинках без каналізації в Собінці
87 views 8 min Filmed in Russia Life & society
87 views 8 min Filmed in Russia Life & society
І далі про Росію, яку ви навряд чи бачили.
Ми багато разів чули один і той же вислів, цитую: «Путін підняв Росію».
Ми вирішили подивитися, як же це виглядає, і зважилися на сміливий експеримент.
Юлія Дячук разом зі, е-е-е, знімальною групою орендували будинок на колесах і поїхали в турне по Росії.
Щоб нас не звинуватили в упередженості, обрали, м-м-м, один із найпопулярніших напрямів — у бік так званого Золотого кільця.
Виїхали з Москви, далі на Суздаль, Нижній Новгород, покаталися по Заволжю, а потім, е-е-е, трохи північніше через Іваново повернулися у Москву.
Сьогодні дивіться першу серію мандрівних заміток і вибачте, якщо когось шокуємо.
100 км від Москви. З цієї точки ми починаємо активну фазу нашого дослідження на колесах і навмисне будемо з'їжджати із центральних доріг, щоб і самим побачити, і вам показати, як і чим живе сучасна російська глибинка.
А для того, щоб не бути прив'язаними до готелів і мати можливість заїхати туди, де ще не ступала нога журналіста, ми орендували будинок на колесах.
Какие планы, куда? Нравится тебе название Дрюково?
Едем. Дев'ять днів, понад 2 тисячі км, десятки міст, сіл та містечок.
Ми проїхали чотири російські області, спілкувалися із безліччю людей і побачили те, чого не бачили ніколи і ніде.
І нічний автоекстрим у лісах тайги, і зворотній бік зразково показової Суздалі, і навіть феєрична дискотека у глибинці Заволжя.
Усе це невинні квіточки в порівнянні із тими ягідками, на які ми натрапили у російському місті Собінка.
Це був другий день нашої мандрівки. Ми віддалились від Москви на якихось 150 км.
Мою увагу привернули ось ці однакові будинки: обшарпані, облуплені, частина вікон завалена усяким непотребом, а на інших — супутникові антени.
Ой!
В те, що у цих стінах хтось живе, не вірилось до останнього.
Але на кухні у відрах, як у далекому СССР, виварювались рушники, а на підвіконні сушилися мешти а-ля Gucci.
«Однозначно, тут хтось живе», — подумала я і зустріла дядю Колю.
Мадам, дайте десятку, а, если не жалко. 10 рублей.
Похмелиться надо. Ну держите. А что за 10 рублей?
Ну дай больше тогда, если не жалко. Нет, а чт-- а что за 10 рублей можно купить?
100 грамм спирта. 100 грамм спирта? Да. А где купить?
Еще сейчас я напишу. А я дам больше. Давайте, скажем.
А пошли-- не, а пошли покажете. Нет, приходи, пожалуйста.
Хорошо. А то я...
Місцевий альфонс Микола віддасть мою десятку, у гривнях це 3,60, і вже за хвилину одному із нас стане значно веселіше.
А ще за хвилину у коридор вийде Сергій, племінник і помічник місцевого бізнесмена Руслана.
Він ходить у третій клас, йому 10. А ты знаешь, что это такое?
Спирт. Знает он. Спирт? А ты знаешь, что его нельзя пить?
Они с шампанского на Новый год нажарились .
Рыгали тут, даже все видели . Біля дверей цієї квартири я простою хвилин 15.
За цей час підійде ще два клієнти. Один запевнить, що спирт не собі, а знайомим узбекам.
Інший попросить у Колі нікому не казати, що той його тут бачив.
Мене ж наостанок пустять на екскурсію в місцевий санвузол.
Заходите, пожалуйста, закройтесь. Цією кімнатою тут усі дуже пишаються.
Чому — ви зрозумієте згодом. Сходите вот еще там, седьмой коридор называется, я не знаю, как он называется.
Там вообще это... Там еще хлеще пьют. Нассано, насрано , всё вот так с потолка течет .
Хоть волк-- только волки не выли там . Ну як після такого анонсу не зайти у сусідній будинок?
Там мені пояснять, що місцеві називають їх коридорами.
Усього у Собінці їх вісім, але п'ятий і сьомий особливі — у них немає каналізації.
Это наш туалет. Губернатор бы сказал, что мы привыкли- Ходим на ведро ...к жилью нам.
У нас вообще туалетов нет. А вот мы ходим на ведро и в окно выливаем.
Потому что у нас слива нет. У нас некуда вообще лить.
Это что, вот прям в комнате это, да? А где же?
А то вот здесь, а. Садишься, наливаешь воды с хлоркой и потом выливаешь в окно.
Прямо в окно? Да. А куда? На помойку нам нельзя.
Вот туда мы выливаем, вот. Якби камера передавала запах, ви би тоді зрозуміли, чому я не попросила продемонструвати цей пікантний процес.
Замість цього тутешні жінки ведуть нас на оглядини комірок.
Так вони називають свої кімнати. Вот у нас нары. Это нары.
Нари — це саморобний другий поверх. Через те, що кімнати по 20, 13, а деколи й 10 кв.м, у них там стоять ліжка або дивани і сплять діти або бабусі.
Таке є майже в кожній комірці. Наприклад, у цій на 13 кв.м живе сім'я із п'яти чоловік.
На нарах спить шестирічна Наталка. Это твоя комната?
Да. Всё падает, всё рушится. Ці будинки збудували наприкінці позаминулого століття, у 1800 якомусь там році.
Зараз їх начебто визнали аварійними, і вже не перший рік людей обіцяють відселити.
А поки що за це комунальне пекло люди щомісяця платять на наші гроші більше тисячі гривень.
Тим, хто відмовляється, примусово через суд вираховують із зарплат і пенсій. Так и сидим.
Чи довго їм ще так жити, я вирішила поцікавитись у місцевого градоначальника.
Придумала легенду і пішла, як тут кажуть, в Білий дім. Здрасьте. Здрасьте.
Владимир Васильевич, меня Юля зовут. Ага.
Я к вам в гости приехала в город. У меня тетя в седьмом коридоре живет.
Він мене вислухав, особисто для тітки пообіцяв щось придумати, але на масовому переселенні, принаймні найближчими роками, поставив хрест і розказав, що в Росії не все так рожево, як розказують з блакитних екранів.
В стране кризис, денег нету, у нас режут все программы — и федеральные, и прочие, и прочие обрезают.
Та навіть у таких умовах пенсії і зарплати у них вищі, ніж у нас.
Мама!
Наприклад, Оксана працює прибиральницею на фабриці і отримує в перерахунку на гривні понад 4 тисячі.
Щоправда, квартплата та комунальні послуги цю суму добряче надкусують.
Аня мені розказала, що за двокімнатну квартиру вони на наші гроші платять по 2,5 тисячі гривень.
Із собінськими зарплатами це нереально, тому вона на роботу їздить в Москву.
В три часа ночи встаю, чтобы мне к восьми приехать на работу.
Это какое расстояние? 162 километра. А если пробки?
Ну, значит, запаздываем. Що таке московські пробки, ми сповна відчули на собі тоді, коли шість годин виїжджали із міста.
Застрелиться можно. Наш Вадим Іванович усе-таки витримав, але в Москву більше не хоче.
А от щодо смертності ситуація в Росії якась незрозуміла.
Офіційна статистика говорить одне. В России рождаемость впервые превысила смертность.
А люди у тій таки Собінці зовсім інше. Было 46 тысяч народу, а сейчас 19.
У нас смертность превышает в два с половиной раза ежемесячно.
У наступних сюжетах дивіться про те, чому у Росії не варто з'їжджати із центральних доріг.
Давай, давай, давай, давай, давай! Як під пильним оком президента відпочиває тамтешня молодь.
Що вони думають про Україну? Они всё равно лягут под Европу.
І на кого вішають усіх собак. Эти толстые рыжие янки .
З Росії — Юлія Дячук, Роман Сукач та Вадим Орехва.
ТСН Тиждень, 1+1.
End of transcript · 1,132 words
TranslateMom transcribes and translates videos from X, TikTok, YouTube and Instagram. Paste a link and you get a page like this one, in your language.