0:00

Питайте вас. Ви ще троє українці, чи скільки?

0:03

Українці. А хто ж? Так, а хто вас сюди пригласив?

0:06

Як хто? Ну як ви думаєте, хто нас міг сюди пере-- пригласить?

0:11

Я сам Порох, моя фамилія. А зовуть? Іван Денисович.

0:16

По паспорту хто ви? Ну, русский, конечно, по паспорту.

0:19

А себе считаєте ким? Ну, а себе, себе считаю, ми хохлами считаєм.

0:26

Хохлами. Та хто ж ви такі, русскіє чи хохли?

0:29

Папа, я не знаю. Ми русскіє, папа русскій.

0:31

Не знаю. Чим ми русскіє? Ми тоже козацького... Козацького.

0:35

Перевели нас отак от. Папка ще... Уже моя за кацапа вийшла заміж, це за кацапа.

0:40

Мама та мати в мене козачка була.

0:53

Ну, ви, я думаю так, ви знали, що наші оці станиці Єлизаветінська, Мар'янська, там, ето, Титаровська, там, Мешастовка і там, і так дальше по праву сторону ріки Кубані, це ж все бу-- бывший запорожці.

1:12

Так же? От. Так от, мені кажется, ви просто думаєте: ану-ка ж поїдем, подивимося, які ж вони там єсть.

1:20

А почему я записаний не українець, а русский?

1:27

У мене там друг був, Жовтобрюх його фамилія, а він Жовтобрюхов.

1:33

Щоби скрыть, що в нас фамилії українські, запорізькі, потому що нас душили, Господи помилуй.

1:41

Потому що весь Краснодарський край сделали русским.

1:47

Українців. Що ви говорите? Да. А тепер кими стали?

1:50

А тепер ми самі не знаєм, хто ми. Ну так хто ви? Руські чи українці, чи хто?

1:54

Перевертні. Перевертні. Перевертні. А я не знаю, а почему это так, що...

1:59

Україна то наша українська була. Українська.

2:01

А почему, ти скажи, почему, що ми руські пишемось?

2:04

От это вопрос. Да? Да. Да, де ви тут? Да, руські.

2:09

Я учився в школі на українському языку. Ага.

2:13

От. І балакали ми по-українськи. Ага. А з 33-го года пішло все на смарку. Все на смарку.

2:21

І сейчас я не знаю ні українського, ні руського языка не знаю Кубанська балачка.

2:27

Все началося, воно ще в 26-му году. В 26-му году тут було аж три висилки.

2:37

І була висилка така, голодовка ж була. Ага, було.

2:41

Значить, прямо приходили, забирали все. Що забирали і мого батька.

2:49

Значить, перву ночь приходять, отака, такий-то, виводять, пошел, виводять, пошел туда і, значит, на те глинище і уничтожають.

3:03

І вибирали такі, що, значить, самий строевой такой, красивий, здоровий.

3:12

Та даже так було. От приїдуть до тебе, визивають.

3:19

Виходиш ти, тільки двері відкрив, бах — і пішов.

3:22

А хто такий, що такий, все. В 33-му году подводы йдуть по улиці.

3:27

Так. Ага, бачать, хазя-- ходе чоловік по городу.

3:31

Повер-- подвертай гарбуз. Подвертай і...

3:32

Собирайся, поїхали. Поїхали, і всьо. А куди ж везли?

3:36

Ну, на станцію, в Казахстан. В Казахстан. Виселяли.

3:40

В 33-му году виселяли в Казахстан, у Северний.

3:43

От половину станиці вислали у нас, а потом з Ленінградської області, что ли, сюда навезли других людей і назвали її Ленінградською в 33-му году, тобто перейменували, назвали Ленінградською.

3:57

І співали пісню «Прощай, ти, Уманська станиця», когда висилали А знаєте цю пісню?

4:04

Прощай, ти, Уманська... Прощай, ти, Уманська станиця!

4:09

Прощай, весела сторона! Прощай, козацька молодая!

4:26

Прощай, голубушка моя!

4:39

Я помню свое детство. Ходив я в второй клас в школу.

4:43

Учитель спрашивал национальность. Я говорю: «Козак».

4:47

А він: «Нема такой нації. Русский». Прийшов додому, плачу.

4:52

«Папа!» — «Чё, сынок?» — «Який я русский? Я ж козак».

4:57

— «А чё такое?» — «Учитель отак-отак сказав». — «Ну, значить, будем русскіє, а то вишлють нас на Соловки».

5:08

По тому в школі організовали-- організовували кавалерійський козачий кружок.

5:15

А я батька боявся. Батько бив мене. Аби не бив, я б не знаю, хто був би.

5:21

Приходжу додому: «Папа, я запишусь в козачий кавалерійський кружок».

5:26

— «Де?» — «В школі». — «Не смей!» — «Та як так?»

5:30

— «Не смей, хамство, ти, син! Ти нас що, на Соловки?

5:34

Та хлопці записуються». Він за ремень, ударил несколько раз.

5:41

Ну, я не записав. Проходе время, він, батько, мене пита: «Ну, Павло, як же ви ж, де хлопці твої, що записались?»

5:51

— «Та їх нема, в школу не ходять». — «Ну, узнай, де вони».

5:56

— «Узнаю в школі». — «А їх всіх на висылку отправили».

5:57

— «Узнаю в школі». — «А їх всіх на висылку отправили».

6:00

Тут дело, я думаю, так, зайшло за того, за, за самостійну Кубань. Понимаете?

6:07

Когда этих, красних, вигнали в 18-му году, то стали козаки бороться за те, що от ваша Росія, тепер ви защищайтесь самі, а ми самі.

6:22

Ми вигнали, і ми не будем за вас воювати.

6:25

І вот это й пішло. Я говорю, що 75 літ тут, можна сказать, е-е-е, нас разрушали.

6:34

І ти-- как наші, как би сказать, наш обычай, наші всі такі, м-м-м, привычки, все таке, як би сказать...

6:41

Язик наш. Язик наш, е-е-е, разрушали, а тепер 170 літ надо, щоб оце восстановить.

6:48

А тепер ми кажем, чого наші правнуки такі стали?

6:52

Та потому що їх так напічкали.

6:57

Прощай, козацька молодая! Прощай, голубушка моя!

7:20

Без запретов и цензуры. Подпишись на Telegram-канал «Настоящего времени», будь в курсе последних новостей и важных событий.

End of transcript · 805 words

iPhone app Translate videos on your iPhone Paste a TikTok, Instagram or X link, add subtitles in your language and save the video to Photos.

Made with TranslateMom

TranslateMom transcribes and translates videos from X, TikTok, YouTube and Instagram. Paste a link and you get a page like this one, in your language.

Transcribed with TranslateMom. Paste any video link to get subtitles and a transcript in your language.

© 2026 TranslateMom · AI video translation and subtitles Transcripts Sources Pricing Legal